• Виявляй увагу. Цікався, як почуваються батьки, як справи на роботі і т. ін. Чим ти доросліший, тим більше батьки переживають уявне та явне віддалення від сім’ї. Вони бояться стати непотрібними. Тож іноді їхні нав’язливі питання і «приставання» - всього лише засіб звернути на себе увагу. Приділяй бесідам з батьками півгодини на день. Вони будуть сприймати тебе як джерело тепла. А уважній, турботливій людині важко в чомусь відмовити. Отже, твої зусилля не будуть марними.

• Розпитуй «предків» про їх минуле. Люди люблять подорожувати в минуле. Вони будуть вдячні тобі за приємні відчуття. Крім того, ти можеш дізнатися багато несподіваного. Із здивуванням відкриєш, що у твоїх «предків» були схожі проблеми. Може їхній досвід стане у пригоді.

• Створюй атмосферу довіри. Розповідай про себе. Ти маєш право на особисте життя. Зовсім не обов’язково викладати все, як на сповіді. Але якщо ти будеш мовчати, як партизан під час допиту батьки можуть уявити, що ти великий грішник. І спробують обмежити твою свободу. А ти ж цього не хочеш?

• Руйнуй їхні страхи. Батьки вухом-оком знають про жахи із сучасного молоддю. Якщо ти познайомилась із хлопчиком і не поспішаєш познайомити його з батьками, мама вважає, що він – нахабний обманщик. Якщо ти займаєшся накачуванням м’язів в якомусь підвалі, можеш бути впевнений: при слові «підвал» батьки точно знепритомніють! У них асоціації прості: «пляшка», «наркотики», «розпуста». Познайом домашніх з друзями. Запроси батька сходити з тобою у вихідний до «тренувального» залу. Хай твої рідні переконаються: нічого дурного тут немає! А якщо ви не можете посвятити їх у щось, подумайте добре: може, це і справді недостойне заняття?

• Допомагайте батькам формувати їхній батьківський образ як образ реального вихователя, якому можна довіряти. Для цього підкладайте їм зразки сучасної літератури про підлітків – особливо американських авторів. Там багато пишеться про свободу, самовиховання, про права особистості. Запрошуйте їх до психологів – це теж народ прогресивний у плані розв’язання проблем і конфліктів.

• Доводьте, що ви «не один такий». Хай мама і тато переглядають з вами молодіжні передачі, читають музикальні дайджести, молодіжні журнали, слухають музику.

• Метод дистанційної консультації допоможе розв’язати проблему або прийняти рішення. Під час вечері ненав’язливо розкажіть про свого друга чи подругу, які потрапили у скрутне становище. Попросіть поради. Скоригуйте свою поведінку згідно з почутим. Майте на увазі, що батьки легше поставляться до проблем ваших друзів, ніж до ваших. З ними батьки впораються з легкістю, згадають, як самі були молодими, на яких помилках вчились…За чужу дитину не так соромно і боляче, як за свою. Так що можете скористатися цим під час розв’язання справжніх проблем своїх друзів. Побачите, як стане у пригоді їхній досвід, знання життя. І в той же час вони будуть горді довірою молоді. Звикнувши виступати в ролі «всерозуміючого Будди» для сина чи доньки, вони у важку хвилину будуть готові піти назустріч і вам. Не виходити ж з образу!

• Якщо ви хочете попросити про щось важливе для вас, не треба зненацька обрушувати цунамі чи кидати цеглину на голову з даху! Готуйте все заздалегідь, потихеньку, краплинками. Не одразу: «Тату, мені потрібна електрогітара!» А раніше, місяця за два, почніть знайомити батька із тонкощами вашого захоплення. Доведіть, що це все «по-серйозному». Це стосується не тільки музики.

• Не вимагайте самостійності – виявляйте її. Як вам можуть довірити вирушити у подорож, якщо ви вдома «забуваєте» застелити ліжко і не вмієте приготувати навіть яєчню? Як вас можуть відпустити на вечірку до 23.00, якщо ви не в змозі вчасно прийти зі школи? Доведіть справами, що ви – доросла, достойна довіри людина. Тримайте своє слово. Домовтесь: «Буду о 9.00», прийдіть за дві хвилини до дев’ятої, - мама буде щаслива. Візьміть на себе частину домашніх обов’язків добровільно. Спробуйте підробити, щоб придбати модний одяг, замість того, щоб вимагати його від батьків.

• Якщо людина поводиться як доросла, до неї і ставляться відповідно.

• Дорогі друзі! Спробуйте застосувати ці дев’ять заповідей на практиці. Не мине й півроку, як замість звичного: «Я вже втомилась від твоїх вибриків! Це горе, а не дитина!» - ви почуєте: «Ні, ні, у мене немає жодних проблем з моїм чадом. У нас повне взаєморозуміння! У мене золота дитина!».

ВПЛИВ РЕКЛАМИ НА ПОВЕДІНКУ І СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

<pstyle="text-align: center;">Для чого створюється реклама?

Для продажу товару, а для цього слід підкреслити його переваги порівняно з іншим аналогічним товаром.

<pstyle="text-align: center;">Хто створює рекламу?

Реклама створюється фахівцями, які працюють разом з виробни­ками товару. Вони вивчають попит на цей товар і потребу в ньому, а також психологічні особливості споживачів.

Для кого створюється реклама?

Для покупців, потенційних покупців. Розглянемо це на прикладі реклами тютюну.

Якщо уявити собі людину, яка вже є споживачем тютюну, що б у рекламі її передусім цікавило ?

Ціна, склад шкідливих компонентів, фільтри.

Чи багато реклами, яка несе таку інформацію ?

Ні.

А якщо ця реклама спрямована не на дорослих курців, то до кого вона звернена?

Виходить, що реклама звернена до підлітка, молодої людини, яка ще не почала курити, або тільки експериментує з тютюнопалінням.

Як створюється реклама? Як вона діє на людину?

У процесі створення реклами враховуються:

• психологічні характеристики сприйняття людиною кольорів;

• рекламований товар завжди представлений так, щоб підкрес­лити його переваги;

• реклама має бути яскравою, помітною і зустрічатися на кожно­му кроці;

• реклама обов'язково лаконічна, але постійно повторюється, тому що повторення іноді впливає на свідомість людини сильніше, ніж логіка і переконання;

• «рекламна людина» – відома людина (артист, спортсмен). По­тенційному покупцю ніби дають зрозуміти – от які люди п'ють цю каву, курять ці сигарети, їдять «Снікерс» тощо. А це значить, що той, хто буде пити, курити або їсти те саме, схожий на них. В основі ле­жить так званий «ефект ореола» відомої особистості, що поширюєть­ся і на його речі, а також породжує у покупця бажання наслідувати кумирові.

Чи може реклама приносити шкоду?

• Якщо нічого не протиставити потоку реклами, то людина опи­ниться в її полоні.

• Людина може перестати розуміти, що її бажання і потреби створені штучним шляхом і приведені в дію прихованими психо­логічними механізмами.

• Людина перестає бачити реальність, не усвідомлює навіть оче­видних наслідків реклами.

Коли не подобається своя зовнішність?

Стати сильнішим і красивим можна. Подивись уважно на себе і оточуючий світ. Кожного дня ти бачиш себе в дзеркалі. Щось тобі подобається в своєму відображенні, а щось хотілось би змінити.

Багатьом підліткам може не подобатись їхнє обличчя, волосся, голос, фігура та ін. Досить рідко можна взагалі знайти людину, яка повністю задоволена своєю зовнішністю.

Тобі може бути незручно від своєї зовнішності, але, повір, оточуючі звертають на це набагато менше уваги, аніж ти думаєш. Зовнішність, проблема ваги, швидкий або повільний ріст - все це може стати серйозними випробуваннями в юнацькі роки. Але з часом більшість із цих проблем зникне. І багатьом доведеться змиритись з тим, що хтось може бути кращим. В твоїх силах вміти залишатися завжди самим собою і показати себе виграшно. Тому важливо в розумній мірі цікавитись своєю зовнішністю. Те що може не подобатись тобі, може подобатись іншим і викликати у них захоплення, а навіть і заздрість.

Нічого не заважає твоєму волоссю, обличчю, рукам і нігтям бути завжди чистими. Білі зуби, здорові, рожеві ясна зроблять твою посмішку більш привабливою. Правильне харчування і фізичні вправи допоможуть тобі слідкувати за вагою.

Крім того завжди можна підібрати фасон одягу і стильну зачіску, які зможуть підкреслити переваги твоєї зовнішності і приховати недоліки. Додай зусилля й фантазію і твоя зовнішність зможе вигідно змінитися.

Не забувай про те, що кіно і телепередачі, красиві жінки і «накачані чоловіки» - все це реклама. Саме вони - виробники і рекламодавці, що отримують великі прибутки втискають нас в певні рамки «краси». їм вигідно, щоб ми купували дорогу косметику для тіла і сиділи на «модних» дієтах. Перед тим як вийти на подіум чи з'явитись на обкладинці журналу над фотомоделлю чи моделлю працює ціла група візажистів, стилістів і косметологів. Далеко не всі виглядають як супермоделі.

Пам'ятай! Нікому не дозволяй втиснути себе в чиїсь рамки. Будь по своєму красивим!

Стань перед дзеркалом зараз і заглянь собі в очі. Чи симпатичні вони? Що ти в них побачив? 

Веселі смішинки, чи смуток, чи ще щось, що не можна передати словами?

Згадай які очі у твоїх друзів, у однолітків? Чому одні очі тобі подобаються, вони тебе притягують, тобі хочеться познайомитись з цією людиною, а інші, навпаки, відштовхують. Буває й так, що хтось має красиве тіло, обличчя, а погляд - неприємний. Чи захочеться тобі з ним подружитись?

Крім того, подумай - більшість твоїх друзів мають прекрасні якості і ти навіть не думаєш про те, як вони виглядають. І ти також маєш чесноти, які здатні затьмарити будь-які фізичні недоліки - і реальні, і надумані.

Як удосконалити свою увагу

1.  Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов'язаний з твоїм досвідом, інтересами.
16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань

Умій володіти собою

1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.
2. 2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.
4. Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є.
5. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
6. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.
7. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.
8. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
9. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
10. Будь толерантною особистістю.

Толерантність (від лат. Tolerans - терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань.

Агресія (від лат. Aggressio - нападаю) - незаконне застосування сили однією людиною.

Рекомендації психолога підліткам щодо подолання агресивності 

• Намагайся ставитись до інших людей так, як бажаєш, щоб ставились до тебе.
• Учись знаходити в собі найкращі якості, завжди спирайся на свою гідність.
• Формуй в собі позитивну самооцінку, вчись володіти собою, стримуватися. Не давай волю своїм природним реакціям, вчись виражати емоції достойним чином.
• Виконуй фізичні вправи (гімнастика, біг, їзда на велосипеді).
• Займайся силовими видами спорту (бокс, боротьба).
• Займайся фізичною працею.
• Виливай злість на неживі об'єкти (побий подушку, боксерську грушу, пошматуй газету).
• Використовуй масаж, особливо верхньої частини спини, з метою зняття напруги.
• Викричися на самоті, не спрямовуючи свій гнів на об'єкт роздратування.
• Обговорюй ситуацію, яка викликає роздратування, з близькою людиною.
• Висловлюй уявному об'єкту своє невдоволення
• Напиши листа об'єкту роздратування, але не надсилай його.
• Зміни вид діяльності, це допоможе відволіктися від проблеми.
• Релаксація — метод, за допомогою якого можна частково чи повністю позбутися фізичного або психологічного напруження.
• Медитація — занурення розумом у предмет, ідею, що досягається шляхом зосередження на одному об'єкті й усунення всіх інших зовнішніх (звук, світло) та внутрішніх (фізичне, емоційне напруження) чинників.

Як навчитися приймати рішення

1. Катастрофи не буде! Не варто бояться приймати рішення, через те, що нічого катастрофічного не станеться, якщо ви зробите той чи інший вибір. Звичайно, коли ви вирішуєте чи варто починати атомну війну, варто добре подумати.
2. Обдумуйте рішення. Перед тим як прийняти рішення подумайте над його плюсами і мінусами. Зберіть якомога більше реальних фактів. Чим більше фактів для прийняття рішення ви зберете, тим ширше будете бачити загальну картину. Тоді вибирайте те рішення, що буде мати більше плюсів і менше мінусів.
3. Радьтеся. Ви, звичайно, не все знаєте на білому світі, у вас односторонній погляд на ситуацію, тому потрібно радитися з іншими людьми, особливо з тими, на яких безпосередньо вплине ваше рішення. Обов’язково слухайте те, що вам говорять, але не варто думати, що це істина в останній інстанції. Просіть у інших тільки поради.
4. Радьте! Радити іншим легко, правда? Радячи іншим, ви підходите до справи без зайвих емоцій, без страху перед наслідками вашого вибору. Спробуйте порадити самому собі. Погляньте на ситуацію збоку, так ніби це хтось підійшов до вас і питає поради. Це складно, але буває дуже дієво.
5. Визначте термін для прийняття рішення. Коли ви поставите термін для прийняття рішення, то автоматично почне діяти закон вимушеної ефективності. Відповідно до даного закону в обмежений час ви будете максимально ефективно працювати над прийняттям рішення.
6. Проявляйте мужність. Будь-яке прийняття рішення вимагає прояву мужності в тій чи іншій мірі. Мужність допоможе побороти страх перед невизначеністю майбутнього. З практики відомо, що стан нерішучості набагато гірший, ніж прийняття неправильного рішення.
7. Помилки нам потрібні. Страх перед невдачею є найчастішою причиною прийняття неправильних рішень. Часто люди бояться того, що прийняте ними рішення може все зіпсувати. Ви напевно не раз чули фразу «Люди вчаться тільки на своїх помилках», з цього випливає що боятися приймати рішення не варто, часто просто потрібно помилитися, щоб запам’ятати цю ситуацію і не приймати подібних рішень надалі.
8. Після прийняття рішення переходьте до інших справ. Не варто витрачати свій творчий потенціал даремно. Рішуче йдіть по вибраному шляху та не дошкуляйте собі зайвими сумнівами. Обов’язково потурбуйтеся про те, щоб із прийнятим рішенням були ознайомлені всі, кого воно стосується. Це стане запорукою того, що це рішення буде виконане вчасно.

1. Завжди підкреслюйте  все добре й успішне, що властиве вашій дитині. Це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру у майбутнє, покращує її стан; не чинить тиск на підлітка.
2. Не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті тощо.
3. Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять.
4. Приймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є - не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти, ваша кров, ваші гени, майже ви самі.
5. Підтримуйте самостійні прагнення дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, знайте, що шлях до підвищення самооцінки проходить через самостійність і власну успішну діяльність дитини;
6. Слід тактовно і розумно підтримувати усі починання своєї дитини, які ведуть до підвищення самооцінки, особистісного зростання, фізичного розвитку, успішності власної діяльності.

У випадку, коли ваші діти виявляють відчай:

1. Станьте дитині другом, якому можна довіряти.
2. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.
3. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних.
4. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що замовчується нею, дозвольте їй вилити вам душу.
5. Виявляйте щиру участь і інтерес до дитини, не удавайтеся до допиту з пристрастю, задавайте  прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менше  загрозливими, аніж складні  запитання.
6. Спрямовуйте розмову у бік душевного болю.
7. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очами своєї дитини.
8. Надайте дитині можливість знайти свої власні відповіді, навіть якщо ви вважаєте, що знаєте вихід із ситуації.
9. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, що страждає.

Щоб бути Великим – треба бути людиною
Великої ідеї та великого характеру
А. Шептицький

1. Треба любити те, що робиш. І йти вперед крок за кроком (І. Павлов).
2. Інтелігентом не можна прикинутися (Д. Ліхачов).
3. Ввічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим (В. Джеме).
4. «Магічна десятка»: полічіть до десяти, перш ніж дати волю своєму гніву. І він видасться вам безглуздим (В. Джеме).
5. Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна лю­дина — в іншому (Конфуцій).
6. Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою (Л. Леонов).
7. Перші кроки завжди найважчі (Р. Тагор).

Успіхів Вам і натхнення у всіх Ваших професійних починаннях!!!

• Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
• Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров”ї, освіті, діяльності, сім”ї, позитивному мисленні.
• Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
• Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Такі „перерви” потрібно робити якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
• При виникненні почуття тривоги або напруги, занурьтеся в„тут ізараз” сконцентруйтеся на своємк диханні.
• Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте головним умінням – перетворюйте негативні події у позитивні.
• Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Паозитивне мислення – це головний людський інстремент забезпечення здоров”я і благополуччя.

Як без стресу почати новий навчальний рік

Поради для підготовки до комфортного навчального року.

Початок навчального року завжди дарує безліч емоцій: тут і радість від зустрічі з колегами та студентами, і сум за літнім відпочинком. Але з року в рік одне залишається незмінним – повернення до навчання провокує не тільки підвищення рівня дофаміну, а й кортизолу, що відповідає за стрес.

Утім, найдосвідченіші викладачі готуються до вересня заздалегідь: мінімізують або зовсім прибирають потенційні стресові фактори. Що можна зробити зараз, щоб розпочати навчальний рік спокійно та позитивно?

Продумайте розклад – не занурюйтеся в роботу з головою

 Програма розрахована на поступове збільшення навантаження не тільки для студентів, а й для викладачів. Навчальний рік набирає обертів поступово, тож необхідно дати собі час на адаптацію до робочого розкладу дня!

Завчасно детально продумайте власний розклад! Подумайте скільки часу займатиме дорога на роботу з урахуванням ранкових заторів.

Визначте години відпочинку (кілька годин до початку робочого дня та до сну).

Розставте пріоритети (ранкова пробіжка та родинна вечеря – важливіше за перевірку невчасно зданих робіт тощо).

Визначте особисті кордони – переключення з роботи на особисте життя.

Робота викладача психологічно складна, адже діти та підлітки тільки вчаться відчувати та розуміти кордони інших людей, а освітянам треба все це витримати! Як легко налаштуватися на роботу та зберегти баланс між особистим та професійним життям? Можна провести межу буквально – за допомогою ритуалів. Наприклад, повернувшися додому, можна відразу змінювати робочий одяг на домашній.

Складіть список того, що допомагає вам переключитися з одного режиму на інший. Це може бути читання книги в дорозі, прогулянка з собакою, або просто звичка приходити додому та робити хвилинну паузу із думкою, що робочий день закінчено.

Відмовтеся від перфекціонізму – не тисніть на себе

Перфекціонізм ще нікому не врятував життя, а от незручностей завдав чимало. Постійна потреба в тому, щоб усе було ідеально – перепона для саморозвитку та величезний тиск. На початку нового навчального року він може стати критичним, адже це додатковий стресовий фактор. Чи варте воно того?

Розділіть аркуш на 3 колонки, у першу колонку випишіть основні сфери свого життя (робота, ментальне та фізичне здоров'я, сім’я, стосунки тощо). До другої занотуйте переваги і недоліки, які вам дає прагнення до ідеалу в цих сферах. У третій колонці запишіть фактично те ж саме, що у другій, але вже з точки зору людини, яка прагне не до досконалості, а до щасливого життя.

Піклуйтеся про себе – попередьте емоційне вигорання.

Коли ми повертаємося на роботу після тривалого відпочинку, маємо особливо ретельно стежити за власною емоційною гігієною. Це допоможе запобігти емоційному вигоранню. Особливо важливо влаштувати собі інтернет-детокс: зранку та за кілька годин до сну не виходити до мережі. Особливо – не читати негативних новин.

Спочатку  дайте собі час на адаптацію до нових умов. Комусь достатньо одного дня, комусь не вистачить і тижня. Складіть список того, що вас дратує або лякає у поверненні до навчального процесу.  Навпроти кожного пункту напишіть його антипод, а також подумайте, як ви можете змінити ситуацію, вплинути на цей страх. А тепер виконуйте дії з другого стовпчика без поспіху, відповідно до свого ритму.

Знизьте стресові фактори – пандемія та збільшення соціальних контактів

Можна нескінченно говорити про переваги повернення на роботу після самоізоляції. Але факт зостається фактом: число соціальних контактів різко збільшується, а страх перед пандемією залишається на тому ж рівні. Поради, які допоможуть пережити карантин, не втратили своєї актуальності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА

КУРАТОРАМ ГРУП ТА ВИКЛАДАЧАМ

У роботі зі студентами-першокурсниками дуже важливо:

• під час проведення занять використовувати інтерактивні методи навчання, мультимедійний супровід; доцільно добирати такі завдання, в яких студенти могли б виразити себе творчо, розкрити свій інтелектуальний потенціал; створити такі навчальні ситуації, в яких першокурсники могли б на свій розсуд обирати теми для більш детального розгляду дисципліни, вільно висловлювали б свою точку зору (це зробить заняття більш цікавим, актуалізує особистісну потребу глибоко зануритись у вивчення змісту дисципліни);
• давати студентам домашні завдання поступово і наперед, чітко встановлювати час, реальний для їхнього виконання;
• застосовувати спеціальні психолого-педагогічні прийоми для психоемоційного розвантаження;
• організовувати цікаві заходи для студентів, адже яскраві позитивні емоції допоможуть відволіктися від рутинності учбового процесу;
• звертати особливу увагу на прояви байдужості до навчання, відокремлення студента від групи, занурення у свій внутрішній світ, загальну пасивність;
• дотримуватися етичних норм, поважати гідність студента, зважати на його точку зору, не залишатися байдужим до питань, які хвилюють першокурсника.